Sadok.vln.dp.ua

Садок

Имя: Пароль:

Топ 10

Останні коментарі

Теги

16 Жовтень 2015

Виноградна філоксера

Виноградна філоксера

 
Російська назва: 
Филлоксера виноградная
Латинська назва: 
Viteus vitifolii
Тип шкідника: 
 
В Україні трапляється в Криму, південних та західних областях. Пошкоджує виноград.
У Європу її було завезено з Америки в 60ті роки минулого століття, де вона швидко поширилась, завдаючи значної шкоди виноградникам.
Залежно від способу життя і шкодочинності філоксера має дві форми: кореневу і листкову.
Самка кореневої форми завдовжки 1 – 1,2 мм, видовженоовальна, зеленувата або буруватожовта; вусики тричленикові; хоботок довгий, заходить за основу задніх ніг; на верхній частині тіла — 70 темних бородавок, розміщених рядами.
Самка листкової, або галової, форми більш округла, жовтозелена, з коротшим хоботком; на тілі немає темних бородавок.
Проміжні форми шкідника: крилата німфа і двостатеві (амфігонні) покоління.
Личинка першого віку завдовжки 0,3 – 0,4 мм, молочножовта. Травлення у філоксери позакишкове, кишечник замкнений, анального отвору немає.
На європейських та азіатських сортах винограду філоксера розмножується лише на корінні. На американських видах винограду та деяких гібридах — прямих виробниках шкідник розвивається як на корінні, так і на листі, проходячи повний цикл розвитку, в тім числі дві основні й проміжні форми.
Зимують личинки першого, рідше другого віків на коренях. За температури ґрунту 12 – 13 °С личинки прокидаються від зимового заціпеніння і починають живитися. Через 20 – 30 діб вони перетворюються на безкрилих партеногенетичних самок, які, відклавши 50 – 100 яєць, відмирають. Личинки, що відродились, проходять п’ять віків і також перетворюються на безкрилих партеногенетичних самок. За сезон у ґрунті розвивається 5 – 8 поколінь. На розвиток одного покоління в літній період потрібно 18 – 26 діб.
Частина личинок (бродяжок) виповзає на поверхню ґрунту і через тріщини в землі проникає до коріння сусідніх кущів. Річний цикл кореневої форми завершується у вересні — жовтні переходом личинок першого, рідше другого віку на зимівлю. Приблизно з другої половини червня частина личинок ІІІ – IV віків утворює німфи, які виходять із ґрунту і перетворюються на крилатих самокрозселювачок.
Крилаті самки не живляться і відкладають 1 – 4 яйця на наземні частини винограду. Яйця бувають двох розмірів: більші — до 0,4 мм, з яких відроджуються самки, і дрібні — 0,25 мм, з яких відроджуються самці. Після парування самки відкладають у тріщини деревини по одному зимуючому яйцю, після чого відмирають. Навесні з цих яєць відроджуються личинкизасновниці листкової форми філоксери, які на американських видах і гібридах — прямих виробниках переповзають на бруньки, що розпускаються, і присмоктуються до молодих листків з верхнього боку. На європейських і азіатських сортах винограду личинки до листка присмоктатися не можуть і гинуть.
У місцях живлення тканина розростається і випинається на нижній бік, утворюючи гал, усередині якого личинка продовжує розвиток. Через 18 – 25 діб вона перетворюється на партеногенетичну самкузасновницю, яка усередині гала відкладає 250 – 500 яєць і відмирає.
Відродившись через 6 – 8 діб, личинки залишають гал, переповзають на молоде листя і присмоктуються до нього, утворюючи нові гали. В Україні листкова форма філоксери дає 5 – 7 поколінь.
Починаючи з другого покоління, частина відроджених личинок проникає в ґрунт і селиться на корінні. В кожному наступному поколінні число личинок кореневої форми збільшується; в останньому (осінньому) поколінні майже всі личинки переходять у ґрунт. Личинки, що залишилися на листі, з настанням холодів гинуть.
Личинки листкової форми поширюються вітром, водою, знаряддям обробітку ґрунту, з одягом та взуттям робітників.
При заселенні лози листковою формою філоксери знищується асиміляція листків, уповільнюється ріст рослин, знижується врожай.
Унаслідок живлення філоксери на мичкуватому корінні утворюються здуття, які мають форму дзьобиків (нодозитети). Пошкоджені корені відмирають. На багаторічних коренях у місцях живлення утворюються жовна (туборозитети) і виразки, в які проникають гнильні бактерії та сапрофітні гриби. Через 2 – 3 роки заселений філоксерою кущ гине.
Американським видам винограду та їхнім гібридам властива стійкість до кореневої форми філоксери. Тому в зоні поширення філоксери їх використовують як підщепи для вирощування високоякісних європейських сортів винограду.
Несприятливими для розвитку філоксери є піщані ґрунти з вмістом глинистих часточок не більш як 5 %, з вологоємністю не вищою за 20 % і щільністю не вищою за 34 %.
Заходи захисту. Залежно від наявності й ступеня поширення філоксери територію поділяють на три зони: вільну від філоксери, часткового поширення і суцільного заселення.
У вільній від філоксери зоні вирощують кореневласні європейські сорти винограду. Проводять цілу низку карантинних заходів для захисту цієї території від проникнення шкідника.
У зонах часткового й суцільного заселення філоксери для знищення шкідника в ґрунті застосовують хімічний метод. Нині найефективнішим є застосування гексахлорбутадієну та емульсії сірковуглецю.
 

Заходи боротьби. Основними протифілоксерними карантинними заходами є:
заборона завозу з зараженої в не заражену філоксерою зону будь-якого садивного або щепленого матеріалу винограду;
заборона будь-якого перевезення чи пересилання виноградних саджанців або чубуків без дозволу (сертифікату) Державної інспекції по карантину сільськогосподарських рослин;
заборона продажу й купівлі виноградного садивного матеріалу приватним способом на ринках чи в інших місцях; відпуск садивного матеріалу спеціальними розсадниками або іншими організаціями тільки на підставі карантинних сертифікатів з обов'язковим знезаражуванням відпущеного матеріалу в гексахлорано-глиняній рідині (суспензії); заборона на перекидання з зараженої в не заражену філоксерою зону жердин, кілків, стовпів, які
використовувались раніше на виноградниках, та ін.
Для приготування гексахлорано-глиняної рідини на кожні 100 літрів води беруть 2 кілограми 12-процентного дусту гексахлорану і 4 кілограми доброї, милкої, без будь-яких домішок глини. Дуст і глину добре розтирають у невеликій кількості води до стану однорідної сметаноподібної маси і потім у бочці розбавляють водою. Чубуки або саджанці зв'язують у горстки і кілька разів протягом 1—2 хвилин занурюють у бочку з приготовленим розчином, потім їх складають у штабель і, провітрюючи на вільному повітрі, просушують. Рідину під час роботи треба раз у раз перемішувати.
Аналогічний гексахлорано-глиняний розчин застосовують і для боротьби з листковою формою філоксери, його готують вищеописаним способом, але тільки до 2 кілограмів гексахлорану додають не 4, а 2 кілограми доброї, милкої глини. Перед заливанням в обприскувач рідину добре перемішують і проціджують крізь сито. Використовувані обприскувачі мають бути забезпечені механічними мішалками.
Всесоюзна науково-дослідна протифілоксерна станція рекомендує провадити перше весняне обприскування, коли з'явились бруньки, тобто у період з початку їх розпускання до відокремлення 2-го листка; у період відокремлення від верхівок пагонів 10-го і 12-го листків обприскування повторюють. Обприскувати треба так, щоб усі органи виноградного куща (листя, пагони і особливо верхівки пагонів) покрились отрутою.
Боротьба з кореневою філоксерою на кореневласних виноградниках європейських сортів полягає в лікуванні пошкоджених нею кущів. Для цього в ґрунт вносять отрути-фуміганти, які, випаровуючись, поширюються в ньому й отруюють філоксеру. Такими отрутами є сірковуглець, парадихлорбензол, дихлоретан, його кубові залишки та ін. Деякий ефект дає також внесення в ґрунт гексахлорану, від контакту з яким філоксера гине.
За дослідженнями Всесоюзної науково-дослідної протифілоксерної станції (Г. А. Кірюхін), добрий ефект у боротьбі в філоксерою дають кубові залишки дихлоретану (КОДХЕ), який подрібнюють і вносять у ґрунт.
1. Навесні (у квітні — травні) у 1-й рік затруєння одночасно зобробітком ґрунту (після обрізування й сухого підв'язування кущів) вносять у рядах між кущами за допомогою гідробура, інжектором або під лопату у З свердловини на глибину 50 сантиметрів по 20—25 грамів КОДХЕ (на гектар 170—250 кілограмів).
2. У міжряддях одночасно з культивацією ґрунту під дизель-культиватор у 4—5 борозен вносять на глибину 25—30 сантиметрів по 40 грамів КОДХЕ на погонний метр кожної борозни (на гектар 720—770 кілограмів).
3. Восени (у вересні — листопаді) в 1-й рік затруєння, але при температурі ґрунту не нижчій 12 градусів одночасно з глибоким розпушуванням ґрунту у міжряддях під глибокорозпушувач ВУМ-60 у три борозни на глибину 50—60 сантиметрів у середню борозну і 30— 35 сантиметрів у бічні вносять по 80 грамів КОДХЕ на погонний метр (на гектар 1080—1150 кілограмів).
4. У квітні — травні на 2-й рік затруєння ґрунту у рядах між кущами за допомогою гідробура інжектором або під лопату вносять у З свердловини на глибину 25—30 сантиметрів по 20—25 грамів КОДХЕ (на гектар 250— 270 кілограмів).
Якщо ці заходи починають провадити не весною, а з осені, то порядок внесення КОДХЕ такий: на перший рік провадять 3-й захід, на другий рік — 1-й та 2-й і на третій рік — 4-й і 2-й заходи.
При роботі гідробуром вносять не чистий КОДХЕ, а у вигляді водної емульсії із вмістом З—5 процентів КОДХЕ, яку приготовляють з доброю милкою глиною або (при одночасному підживленні) з сумішшю глини з суперфосфатом, взятих рівними частками (1 : 1).
Таке підлікування виноградників треба повторювати через кожні 2—3 роки.
Вносячи отрутохімікати, треба строго додержувати дозувань, бо порушення їх може, з одного боку, призвести до збережння філоксери, а з другого — до загибелі кущів.
Засобом знищення філоксери є також затоплення виноградинка водою, яка повинна покривати його суцільним шаром протягом більш-менш тривалого періоду, як, наприклад, на плавневих затоплюваних землях.

http://agroscience.com.ua/insecta/vynogradna-filoksera

http://vinograd.info/info/raznoe/yak-zahistiti-vinograd-vid-shkidnikiv-ta-hvorob-2.htm

Прочитано: 1295 раз(и)

Коментувати


Copyright &copy 2009-2024 https://sadok.vln.dp.ua/

| Новини| СП по садовим рослинам та супутнім товарам| Календар садівника| Відеоуроки| Мої рослини на продаж| Виноград| Суниця-полуниця| Плодові дерева| Персики, нектарини| Ягідні кущі| Садові квіти| Добрива, хімікати, освітлення, полив, поради| Ландшафтний дизайн, декоративне садівництво |