Зимове ошпарювання кущів
При обрізанні смородини можемо бачити наслідки роботи склівки смородинової, яка прогризає гілочку всередині (гілочка чорна всередині).
Подібна напасть селиться і на малині - галиця малинова стеблова (потовщення на стеблі внизу - гілка потім всихає).
Простий, але дієвий спосіб боротьби - своєчасне вирізання та спалювання пошкоджених, сухих та інфікованих гілок, не допускати загущення посадок.
Окрім того, восени (після листопаду) або ранньої весни (до розпускання бруньок)застосовується "ошпарювання" кущів водою близько 90-70 градусів (С) із розрахунку 5л. на голий кущ.
В гарячу воду можна додати марганцівку.
Шкідники "зварюються", а кущам це не завдасть шкоди. Крім того, зменшиться кількість збудників хвороб кущів.
За ошпарювання кущів смородини та крижовника чула, за малину - не впевнена.
Прочитано: 2556 раз(и)
Жовтень 19.10.2015
Загальний план робіт за кілька днів з урахуванням прогнозів погоди. Якщо у Вас є зауваження чи доповнення - пишіть ;)
Ви вже прибрали город, зібрали зимові яблука і груші, перекопали (зорали або просто позгрібали бадилля і траву).
Саме час:
- обрізати виноград і побризкати його залізним купоросом (на упаковці написано 50г купоросу на 10л.води. Одразу після обрізання - заготовити чубуки винограду для наступного пророщування. Все зайве - спалити);
- посадити ягідні та декоративні кущі, дерева (на кущах і деревах при посадці обірвати або обрізати секатором листя, я новій малині залишаю стовбур приблизно 50 см. Смородину, крижовник при посадці коротко обрізаю - на 4-6 бруньок на гілці. В такому разі наступного року наросте великий куш, а через рік кущі порадують Вас великим смачним врожаєм. Зрізані пагони не викидайте - встроміть в землю, щедро полийте і накрийте пластиковою пляшкою);
- малині, що радувала Вас восени ягодами - зрізати верхівки, де були ягоди або зрізати на пеньок (залежно від сорту ремонтантної малини). Однорічним пагонам літньої малини нічого не роблю. Вирізати всі сухі гілки малини та малесенькі не розвинені молоді пагони, поламані гілки. Внести осінні добрива, посипати попелом;
- хризантемам я нічого не роблю;
- декоративні кущі обрізати (ті, що цвітуть на нових молодих гілках, якщо є питання, то про кожен кущ окремо);
- трояндам обірвати (обрізати) листя та спалити, кущі пригнути до землі, або обрізати, удобрити (осінніми добривами, перепрілим перегноєм), між кущами прокопати землю вилами;
- бадилля з квасолі, кукурудзи, обрізаних декоративних кущів (якщо воні без ознак хвороб та шкідників) не викидайте, бо знадобляться для укривання троянд, гортензій та ін. рослин;
- суницю можна засипати тирсою;
- спланувати клумби, садок. Пересадити рослини за новим планом))).
І тоді садок буде гарним та врожайним 
Прочитано: 2493 раз(и)
Как заготовить и сохранить до весны черенки винограда
НАРЕЗКА. Черенки винограда заготавливают осенью, в конце октября – начале декабря. В идеале – после первых заморозков, до наступления морозов более 10 градусов. В это время содержание питательных веществ (сахаров, крахмала и т.п.) в лозе максимально, кроме того, она прошла закалку низкими плюсовыми и небольшими отрицательными температурами.
Лучшие лозы для заготовки – плодовые. Порослевые лозы часто жируют, их почки формируются в тени и оказываются недоразвитыми. Толщина, в идеале, должна быть 5-8 мм (как карандаш или чуть толще). Правда, если лоза тоньше, но хорошо вызрела – она вполне пригодна как для укоренения, так и для прививок. Такая лоза мне даже больше нравится – работать удобнее. Толстые, с палец толщиной лозы, также пригодны для выращивания саженцев винограда: они имеют большой запас питательных веществ. Главное, чтобы они не имели рыхлую сердцевину более половины диаметра черенка (это признак жировавшей лозы). Такие виноградные черенки плохо хранятся и укореняются.
Черенки при заготовке режутся не посреди междоузлия, а в 2…3-х сантиметрах над узлом. Так мы оставляем достаточный отрезок лозы под глазком для будущей возможной прививки винограда. Для заготовки нужно выбирать здоровые лозы, без пятен оидиума, градобоин и других механических повреждений. Часто пишут, что плохи кривые черенки. Не соглашусь: они биологически ничем не отличаются от прямых. Если приспособитесь с ними работать – на здоровье!
На срезанную с куста лозу винограда (пучок) необходимо сразу навесить этикетку во избежание путаницы.
ПОДГОТОВКА К ХРАНЕНИЮ. Лучше всего хранится длинная лоза, поэтому старайтесь не нарезать её без необходимости. Если есть возможность, оставьте плети по метру – полтора – два.
Сразу скажу о классификации черенков: укороченные — 1-2 глазка, средние — 3-4 глазка, и длинные – 5 и более глазков (классификация условная, при нормальной длине междоузлий). Как правило, для проращивания на саженцы используют 1-3-х глазковые черенки, хотя удобнее 2-х глазковые, если расстояние между глазками более 10 см; прививают одноглазковые, и очень редко двуглазковые.
Немаловажную роль для жизнеспособности лозы имеет содержание в ней воды. С момента среза черенка содержание воды в нем постоянно уменьшается. Если черенок за время хранения теряет более 20% содержавшейся в нем воды, то его шансы стать саженцем, практически равны нулю, не поможет и длительное вымачивание. Нарезайте хорошо вызревшую древесину, при одинаковых условиях она подсыхает медленнее, чем плохо вызревшая. Старайтесь, чтобы от места среза к месту хранения виноградные черенки дошли с минимумом потерь влаги. Помните: оставленная под кустом лоза теряет 2-3% влаги в сутки!
Если все условия соблюдены, то вымочка перед закладкой на хранение скорее вредна. Если нет, то в зависимости от степени подсыхания лозы, ее необходимо вымочить от нескольких часов до двух суток. Вода должна быть как можно чище и мягче — родниковая, дождевая или талая. Больше двух суток лозу вымачивать нельзя — почки могут задохнуться!
Если Вы не знаете, обрабатывалась ли лоза от грибковых болезней перед закладкой на хранение, то это необходимо сделать. Опрыскайте (обмойте) их 3%-ным раствором железного или медного купороса. И перед закладкой на хранение проветрите лозу, чтобы она не ушла в полиэтиленовый мешок мокрой.
На этом хочу остановиться особо. Купание в купоросе обязательно, если Вы получили черенки из других районов, или от людей, которые не особо тщательно следят за своими виноградниками.
А если Вы получили саженцы винограда с корнями, то сначала придётся произвести их дезинфекцию в купоросе, а потом дезактивировать от филлоксеры с помощью БИ-58, базудина или другого инсектицида, который можно применять при низких температурах. Разведите их в воде согласно инструкции, и окуните корни, а то и целиком саженцы на минуту в раствор, а затем поместите на сутки в полиэтиленовый мешок.
Трудоёмко? Конечно! Поэтому из других областей, да и со своей собственной, лучше брать только черенки, если не хотите сами заниматься дезинсекцией. Саженцы можно брать только у проверенных, хорошо зарекомендовавших себя виноградарей, которые гарантируют проведение предпродажной обработки. Не поленитесь, спросите – чем и как обрабатывали! Помните, что вся территория Украины, особенно области промышленного виноградарства (Одесская, Херсонская, Николаевская и Крым) является зоной сплошного заражения филлоксерой, и её появление на любительских виноградниках – вопрос времени и нашей с Вами чистоплотности. Тем более при частых случаях бесконтрольной продажи у нас саженцев винограда с промышленных виноградников юга Украины. А стоит один раз занести к себе этого карантинного вредителя – и уже ничем от него не избавиться!
ХРАНЕНИЕ. Если учесть, что за время хранения, стратификации и кильчевания теряется до 50% запасённых питательных веществ, то лоза к моменту посадки может быть совершенно ослабленной. Нам необходимо сделать так, чтобы потеря углеводов за время хранения черенков винограда была минимальной. Чем ниже температура, тем ниже интенсивность дыхания, тем меньше расходуется энергетических веществ, но ниже 0°С лозу хранить нельзя — при отрицательных температурах черенки интенсивно высыхают. Поэтому, кстати, не рекомендуют заготавливать весной лозу с кустов, простоявших зиму неукрытыми, т.к. процент проросших почек у таких черенков намного меньше, чем заготовленных осенью.
Получается, идеальная температура для хранения лозы должна быть чуть выше 0°С. Опытами учёных установлено, что при температуре +0,4°С можно до середины марта сохранить неизменным содержание углеводов в древесине винограда.
Это, конечно, в идеале. В наших реальных условиях лоза хранится или в прикопе, или в погребе, или в холодильнике на кухне. В любом случае температура не должна превышать +8°С, а то начнут набухать и распускаться почки. Но при такой температуре черенки активнее дышат и теряют влагу. Поэтому находиться они должны во влажной среде.
Проще всего хранить черенки в прикопе. Выберите укромное место, выкопайте траншею на штык глубиной и поместите туда черенки. Засыпьте землёй. В этом случае упаковывать их в полиэтилен нельзя — сгниют! Продумайте материал этикеток — после нескольких месяцев в земле они должны остаться читаемыми. Место прикопа должно исключать застой воды.
При хранении в погребе их увлажняют и помещают в полиэтиленовые или полипропиленовые мешки. Раз в месяц лозу нужно проверить: подсохла – увлажнить, заплесневела – протереть ветошью, смоченной в 3%-ном растворе железного или медного купороса (1 чайная ложка на стакан воды).
Опять об идеале, к которому нужно стремиться — это хранение в погребе, во влажном (слегка) песке, а ещё лучше – в пакетах с чуть влажноватыми хвойными опилками. В этом случае скопившийся в пакете углекислый газ консервирует вредную микрофлору и одновременно сдерживает расход углеводов (крахмала) на дыхание. Самое главное – не допустить переувлажнения песка или опилок при закладке черенков. Но не у всех есть такая возможность…
Небольшое количество черенков винограда, для собственных нужд: весенних прививок или выращивания зелёных саженцев, можно хранить в бытовом холодильнике. В средней части холодильника располагаете полки таким образом, чтобы между ними было минимальное расстояние (около 10 см) – получаете нишу для хранения. Черенки обёртываете марлей или тонкой тканью, слегка увлажнённой тем же раствором купороса, каким обрабатывалась лоза, помещаете в полиэтиленовый пакет и кладёте в холодильник. Раз в месяц проверяете. При подсыхании увлажняете, при появлении плесени – протираете раствором купороса.
Ещё один совет: перед закладкой черенков в холодильник положите туда, на пару часов (а лучше на ночь), термометр. На всякий случай. У меня это действие привело к вызову мастера-холодильщика: оказывается, температура в холодильнике не опускалась ниже +13°С, при терморегуляторе, установленном на максимальный холод!
Теперь, как и положено, в нём +4 … +5°С. И жена не ворчит за занятое место в холодильнике: черенки спасли уйму продуктов!
ИЗВЛЕЧЕНИЕ. При извлечении черенки винограда протирают ветошью от плесени, остатков купороса. Хорошо сохранившийся черенок не должен быть пересушенным, со сморщенной или отслаивающейся корой, и на срезе должен быть ярко-зелёного цвета.
Перед посадкой для получения саженцев винограда или прививкой черенки нарезают, вымачивают 12-24 часа, иногда с добавлением стимуляторов. Посадку и прививку производят сразу по окончании вымочки.
Прочитано: 1125 раз(и)
Виноградна філоксера
Виноградна філоксера
Заходи боротьби. Основними протифілоксерними карантинними заходами є:
заборона завозу з зараженої в не заражену філоксерою зону будь-якого садивного або щепленого матеріалу винограду;
заборона будь-якого перевезення чи пересилання виноградних саджанців або чубуків без дозволу (сертифікату) Державної інспекції по карантину сільськогосподарських рослин;
заборона продажу й купівлі виноградного садивного матеріалу приватним способом на ринках чи в інших місцях; відпуск садивного матеріалу спеціальними розсадниками або іншими організаціями тільки на підставі карантинних сертифікатів з обов'язковим знезаражуванням відпущеного матеріалу в гексахлорано-глиняній рідині (суспензії); заборона на перекидання з зараженої в не заражену філоксерою зону жердин, кілків, стовпів, які
використовувались раніше на виноградниках, та ін.
Для приготування гексахлорано-глиняної рідини на кожні 100 літрів води беруть 2 кілограми 12-процентного дусту гексахлорану і 4 кілограми доброї, милкої, без будь-яких домішок глини. Дуст і глину добре розтирають у невеликій кількості води до стану однорідної сметаноподібної маси і потім у бочці розбавляють водою. Чубуки або саджанці зв'язують у горстки і кілька разів протягом 1—2 хвилин занурюють у бочку з приготовленим розчином, потім їх складають у штабель і, провітрюючи на вільному повітрі, просушують. Рідину під час роботи треба раз у раз перемішувати.
Аналогічний гексахлорано-глиняний розчин застосовують і для боротьби з листковою формою філоксери, його готують вищеописаним способом, але тільки до 2 кілограмів гексахлорану додають не 4, а 2 кілограми доброї, милкої глини. Перед заливанням в обприскувач рідину добре перемішують і проціджують крізь сито. Використовувані обприскувачі мають бути забезпечені механічними мішалками.
Всесоюзна науково-дослідна протифілоксерна станція рекомендує провадити перше весняне обприскування, коли з'явились бруньки, тобто у період з початку їх розпускання до відокремлення 2-го листка; у період відокремлення від верхівок пагонів 10-го і 12-го листків обприскування повторюють. Обприскувати треба так, щоб усі органи виноградного куща (листя, пагони і особливо верхівки пагонів) покрились отрутою.
Боротьба з кореневою філоксерою на кореневласних виноградниках європейських сортів полягає в лікуванні пошкоджених нею кущів. Для цього в ґрунт вносять отрути-фуміганти, які, випаровуючись, поширюються в ньому й отруюють філоксеру. Такими отрутами є сірковуглець, парадихлорбензол, дихлоретан, його кубові залишки та ін. Деякий ефект дає також внесення в ґрунт гексахлорану, від контакту з яким філоксера гине.
За дослідженнями Всесоюзної науково-дослідної протифілоксерної станції (Г. А. Кірюхін), добрий ефект у боротьбі в філоксерою дають кубові залишки дихлоретану (КОДХЕ), який подрібнюють і вносять у ґрунт.
1. Навесні (у квітні — травні) у 1-й рік затруєння одночасно зобробітком ґрунту (після обрізування й сухого підв'язування кущів) вносять у рядах між кущами за допомогою гідробура, інжектором або під лопату у З свердловини на глибину 50 сантиметрів по 20—25 грамів КОДХЕ (на гектар 170—250 кілограмів).
2. У міжряддях одночасно з культивацією ґрунту під дизель-культиватор у 4—5 борозен вносять на глибину 25—30 сантиметрів по 40 грамів КОДХЕ на погонний метр кожної борозни (на гектар 720—770 кілограмів).
3. Восени (у вересні — листопаді) в 1-й рік затруєння, але при температурі ґрунту не нижчій 12 градусів одночасно з глибоким розпушуванням ґрунту у міжряддях під глибокорозпушувач ВУМ-60 у три борозни на глибину 50—60 сантиметрів у середню борозну і 30— 35 сантиметрів у бічні вносять по 80 грамів КОДХЕ на погонний метр (на гектар 1080—1150 кілограмів).
4. У квітні — травні на 2-й рік затруєння ґрунту у рядах між кущами за допомогою гідробура інжектором або під лопату вносять у З свердловини на глибину 25—30 сантиметрів по 20—25 грамів КОДХЕ (на гектар 250— 270 кілограмів).
Якщо ці заходи починають провадити не весною, а з осені, то порядок внесення КОДХЕ такий: на перший рік провадять 3-й захід, на другий рік — 1-й та 2-й і на третій рік — 4-й і 2-й заходи.
При роботі гідробуром вносять не чистий КОДХЕ, а у вигляді водної емульсії із вмістом З—5 процентів КОДХЕ, яку приготовляють з доброю милкою глиною або (при одночасному підживленні) з сумішшю глини з суперфосфатом, взятих рівними частками (1 : 1).
Таке підлікування виноградників треба повторювати через кожні 2—3 роки.
Вносячи отрутохімікати, треба строго додержувати дозувань, бо порушення їх може, з одного боку, призвести до збережння філоксери, а з другого — до загибелі кущів.
Засобом знищення філоксери є також затоплення виноградинка водою, яка повинна покривати його суцільним шаром протягом більш-менш тривалого періоду, як, наприклад, на плавневих затоплюваних землях.
http://agroscience.com.ua/insecta/vynogradna-filoksera
http://vinograd.info/info/raznoe/yak-zahistiti-vinograd-vid-shkidnikiv-ta-hvorob-2.htm
Прочитано: 1296 раз(и)