Sadok.vln.dp.ua

Садок

Имя: Пароль:


Топ 10

Останні коментарі

Теги

03 Січень 2016

10 преимуществ светодиодных фитоламп.



Преимущество светодиодов для выращивания растений

Наверное, никто не сможет поспорить, что светодиоды вытесняют другие типы ламп почти во всех сферах нашей жизни. Не удивительно, что и в растениеводстве и гидропонике светодиодные фитолампы так же дают нам массу преимуществ.  Вот эти основные 10 преимуществ:


1. Существенная экономия электроэнергии. Светодиоды самый экономичный источник света. Экономия при их использовании составляет от 30 до 500% (в зависимости с каким видом ламп их сравнивать). В любом случае – это отличная экономия, как семейного бюджета, так и существенная выгода для фермера. Ведь именно затраты электроэнергии – основная статья затрат в большинстве бизнесов аграрно-тепличного комплекса, гидропоники.

2. Наибольшая эффективность для растений. Растение для процесса жизнедеятельности потребляет световую энергию. Но разные длины волн света дают разную эффективность. Давно установлено, что максимальный эффект дает красный и синий спектр (660 и 450 нм).  В то время как обычные лампы распыляют энергию по всему спектру – светодиоды могут светить в достаточно узком диапазоне спектра, тем самым энергия расходуется на самый эффективный диапазон, что сказывается на росте растения. В итоге на 1 Ватт потраченного электричества эффект от светодиода будет почти в 3 раза выше!

3. Минимальные потери энергии. Многие другие типы ламп выделяют очень много тепла при работе. Т.е. мы расходуем лишнюю энергию. Кроме этого, другие типы ламп как правило распространяют свет во все стороны, когда нам нужно направленное свечение. В светодиодных модулях именно направленный свет с углом от 60 до 120 градусов (как правило). Нет потерь на отражателях и пусковой аппаратуре (как например у ламп ДНаТ и подобных). В итоге экономится еще от 10 до 30% электроэнергии.

4. Пожаробезопасность. Классические лампы которые используют для растений (например ДНаТ), выделяют много тепла и поверхность колбы раскаляется до 400С. Многие применяют мощнейшие лампы по 400 – 600Ватт и не одну а много. А так же подобные лампы работают на большем токе, и в системе участвует много дополнительной пусковой аппаратуры. К сожалению, не все очень умелые электрики, не все компоненты надежны, и с такими лампами часты случаи возгорания и пожала. Светодиоды лишены этого недостатка, их рабочая температуры до 50-60С, они имеют пассивные или активные радиаторы, и с этой точки зрения практически полностью исключают подобные риски пожара.

5. Простота использования. LED фитосветильник – это готовый товар, который нужно только подвесить в нужном месте и включить в розетку. Не потребуется никаких пусковых систем, дросселей, стабилизаторов и прочего. Никаких отражателей и систем охлаждения (все уже в корпусе фитолампы со светодиодами). Нет лишней температуры и многих причин для головной боли пользователя. Все просто и удобно!

6.  Долгий срок службы. Срок службы современных светодиодов от 50 000 до 100 000 часов. (для сравнения другие типы ламп в разы меньше, да и многие теряют световой поток в процессе старения). Получается светодиоды эффективны по потреблению, более эффективны по световому спектру для растений, а так же прослужат очень долго. И несмотря на то что стоят они дороже, они окупаются достаточно быстро и приносят выгоду в дальнейшем еще долгий срок!

7.  Универсальность. Благодаря тому, что светодиоды можно четко подбирать под цели растения, а так же тому, что их можно ставить очень близко к растениям (не обжигая их), в маленьких закрытых пространствах. Они максимально универсальны!

8.  Специальные возможности. В отличие от других источников света, светодиодные лампы для растений состоят из множества маленьких светодиодов, которые могут быть различными и излучать свет разной длины волны. Дело в том, что растения на разных стадиях развития и в зависимости от того, что мы выращиваем, требуют разные диапазоны длин волн. Тем самым светодиодные светильники можно как бы подстраивать под нужды растения и получать нужный результат (наращивать массу стеблей и листьев, стимулировать цветение, или рост плодов).

9.  Безопасность для растений. Мощные лампы других типов порой невозможно ставить близко от растений – они сжигают и пересушивают их. Светодиоды же, можно располагать как высоко под потолком (при светодиодных панелях большой мощности), так и ставить совсем близко от растений (давая им больше энергии света и делая например компактные гидропонные установки, например состоящие из множества полок-секций). Все это благодаря тому, что светодиоды не выделяют такого тепла от излучения как например ДНаТ и подобные лампы.

10. Экологичность. В светодиодах много и практического смысла, они долговечны, устойчивы к ударам, а так же не содержат вредных веществ, например ртути (как в большинстве привычных ламп). Разбитая с ртутью лампа – это микро экологическая катастрофа, многие об этом не задумываются, но мы часто выращиваем свои овощи ради экологии, но держим дома ртутные лампы. А случаи взрыва и повреждения таких ламп не редки.

В итоге можно сказать, что фитосвет будущего (и уже настоящего) – это светодиодный свет!
Нет смысла тратить деньги на другие лампы, светодиоды заменят все и будут экономить и ваше время и деньги, а урожай будет на высшем уровне!

Джерело: http://minifermer.ru/page_36.html

Від себе: наскільки я вивчила дане питання, для підсвічування розсади найефективніше використання співвідношення: 3 червоні світлодіоди до 1 синього. Промислово вже випускаються фітолампи та фітострічки із даною пропорцією.

Прочитано: 1727 раз(и)

Коментувати (1)

06 Листопад 2015

Як внесення добрив впливає на врожай

Основні групи добрив — це органічні, мінеральні і мікродобрива.

До органічних добрив відносяться гній, торф, пташиний послід, сидерати, різні компости. Ці добрива універсальні, вони містять всі необхідні для життя рослин поживні елементи.

Гній найбільш ефективний на малоокультуренних дерново-підзолистих грунтах (поширених в Північно-Західному регіоні) з низьким вмістом гумусу. При внесенні гною важкі грунти стають більш пухкими, а легкі — зв’язними, краще утримують вологу і поживні речовини. Навесні краще вносити напівперепрілий і перепрілий гній. Не багатьом культурам показаний свіжий гній (наприклад, огіркам), для більшості рослин він не придатний (можна спалити коріння саджанців, якщо покласти свіжий гній в посадкову яму).

Торф в основному використовують для приготування компостів і поживних сумішей при вирощуванні розсади. Торф містить велику кількість азоту, але він важко засвоюється рослинами. У свіжому торфі є багато шкідливих домішок (сполуки сірки, окису заліза), тому торф найкраще компостувати. У компостах, найчастіше, торф змішують з гноєм 1:1. Іноді в них додають вапно (до 10 кг на 1 т) і фосфоритне борошно (15-20 кг на 1 т). Маючи здатність вбирати в себе велику кількість вологи і газів, торф незамінний для компостування з фекаліями. У суміші з ними торф утворює дуже гарне добриво землистого кольору без запаху (на чому заснований принцип роботи торф’яних біотуалетів).

В якості сидератів (зелених добрив) в Нечорноземній зоні застосовують суміші трав (в основному, бобових), вирощених на тому ж місці, де передбачається внесення добрив.

Компостують зазвичай пташиний послід з торф’яною крихтою, сапропель (озерний мул) з торфом, гноєм або гноївкою. Важливо, щоб компостна купа весь час була вологою, але закладати її в низьких місцях, затоплюваних водою, не можна, тому що продукти розкладання вимиваються. Компост з побутового сміття краще використовувати добре перепрілим. Приготовлені компости корисно вносити під буряк, ріпчасту цибулю, огірок.

Мінеральні добрива дають можливість тільки заповнити недолік тієї чи іншої поживної речовини, структуру ґрунту вони не покращують.

В якості мінеральних добрив застосовують складні комплексні добрива, що містять два або більше поживних елементів (нітрофоска, нітроамофоска, дінітроаммофоска, азофоска, карбоаммофоска, метафосфат кальцію, амофос, діамофос та ін.). Комплексні добрива відрізняються високим вмістом поживних речовин, володіють хорошими фізичними властивостями, а головне, ці добрива вже змішані в потрібних пропорціях. Особливо цінні добрива, що містять три основних елементи (N, P, K) і добавки мікроелементів.

Азотні добрива найбільш ефективні на дерново-підзолистих грунтах і менш ефективні на багатих органікою заплавних грунтах і чорноземах, малоефективні на освоєних торфовищах. Азот мінеральних добрив підсилює ростові процеси рослин, але при його надлишку затримується розвиток і терміни дозрівання врожаю, особливо у плодових культур, затягуючи їх вегетацію. Внесення фосфорно-калійних добрив згладжує шкідливий вплив надлишку азоту.
Відомо також, що дія азоту знижує стійкість рослин до хвороб і шкідників, а дія фосфору, калію і мікроелементів, навпаки, підвищує.

Фосфорні добрива необхідні при вирощуванні овочів на дерново-підзолистих грунтах, лучно-болотних і низинних торфовищах. Фосфор потрібен рослинам, насамперед, в початковий період вегетації. Він прискорює розвиток рослин, підвищує стійкість їх до хвороб, покращує якість і збереженість врожаю.
Калійні добрива прискорюють дозрівання овочів і покращують якість врожаю. Ці добрива особливо потрібні на легких підзолистих грунтах, а також на піщаних, супіщаних і лучно-болотних заплавних.

В якості калійного добрива використовують деревну золу, так як в ній міститься 5-10% калію. Крім калію, в деревній золі є вапно, фосфор і мікроелементи — бор, марганець та інші. При внесенні золи зменшується кислотність грунту. Під рослини золу можна вносити і навесні, і восени.

Магнієві добрива особливо необхідні на легких за механічним складом грунтах і торфовищах. Важливе джерело магнію — гній.

З мікроелементів найбільше значення для овочевих культур мають бор, молібден, мідь, цинк, марганець. Особливо велика потреба в мікроелементах у цвітної капусти, столових буряків, огірка та томата. Мікродобрива використовують при замочуванні насіння, при внесенні основного добрива перед посівом, у вигляді позакореневих підживлень.

Найбільший ефект дає спільне застосування органічних з повним поєднанням мінеральних добрив. Зазвичай основну масу добрив вносять під час осінньої обробки грунту з глибоким закладенням в грунт, де створюються оптимальні умови для повного використання їх рослинами. Під осінню і весняну оранку вносять органічні, фосфорні та калійні добрива. Легко розчинні і легко вимиваються з грунту дощами і талими водами азотні добрива вносять навесні під переорювання до посіву або посадки рослин.

При посіві можна вносити добрива в рядки одночасно з посівом насіння і в лунки або посадочні ями при посадці розсади або саджанців. Це забезпечить харчування молодих рослин, для яких в початковий період росту малодоступні глибоко закладені добрива. Дуже ефективно діє внесення добрив разом з посівом для ранньостиглих і культур з дрібним насінням (салат, редиска, морква, цибуля, кріп).

Будь-які добрива слід вносити рівномірно.

Восени азот або не вносять, або застосовують мінімально!

Прочитано: 203 раз(и)

Коментувати (0)


Copyright &copy 2009-2018 http://sadok.vln.dp.ua/

| Новини| СП по садовим рослинам та супутнім товарам| Календар садівника| Відеоуроки| Мої рослини на продаж| Виноград| Суниця-полуниця| Плодові дерева| Персики, нектарини| Ягідні кущі| Садові квіти| Добрива, хімікати, освітлення, полив, поради| Ландшафтний дизайн, декоративне садівництво |