Посадка земляники (окончание)
При посадке с открытой корневой системой не только нарушается корневая система, но еще и какое то время растение находится вне земли. Самый простой, но тем не менее самый действенный способ упаковки - в полиэтиленовые пакеты или мешки. Сразу же после выкопки в них укладывают саженцы, обрызгивают водой и горловину завязывают. В таком состоянии в прохладном месте рассада может храниться без потери качества 5 и более дней (в зависимости от температуры хранения, чем она ниже – тем дольше). Если количество рассады небольшое, а время транспортировки минимально – можно транспортировать землянику, погрузив корни в емкость с водой.
Очень много рассады земляники с ОКС продается на рынке. Причем все продавцы утверждают, что она выкопана сегодня утром, что не всегда является правдой. Выпад таких саженцев может быть достаточно велик если не предпринять кое-каких мер. Прежде всего возьмите себе за правило следующее: любой саженец с открытой корневой, где бы он не приобретался, необходимо вымочить в воде с добавлением стимуляторов или без. Время вымочки зависит от ситуации. Если выкопали у соседа и сразу же поставили в воду – достаточно 2-4 часов. В такой ситуации, если земля достаточно влажная можно было бы и не вымачивать, но я все таки рекомендовал бы. Если же точная дата выкопки саженца неизвестна и есть подозрения, что он давно находится вне земли, время вымочки увеличивают от одних до двух суток.
При посадке проходит какое то время, пока растение приживется и корень заработает на полную мощность. А испарение из листьев идет постоянно, тем интенсивнее, чем выше температура воздуха. Поэтому при посадке в летние жаркие месяцы практически все листья на саженце удаляют, оставляя один самый маленький. Первое время (недели две) после посадки саженцы поливают практически ежедневно. Впоследствии, когда саженцы приживутся и тронутся в рост, интенсивность поливов снижают.
При позднеосенних посадках листья не удаляют. При посадке даже перед самыми морозами земляника хорошо приживается, просто не успеет на следующее лето вырастить обильный урожай.
Огромное влияние на приживаемость имеет глубина посадки рассады. Саженцы должны быть заглублены в грунт ровно по корневую шейку. Если посадить выше – оголится корень, если глубже – при поливах и дождях буде замуливаться сердечко. Поэтому посадку никогда не стоит проводить в свежевскопанную землю, она должна быть уплотнена. Для этого последнее рыхление почвы проводят минимум за месяц до посадки или уплотняют почву катками или любым другим способом.
Схему посадок определяют удобство ухода и достаточная площадь питания для каждого растения(чем мощнее растение, тем больше площадь питания). Наименьшее расстояние в ряду 15-20см, а междурядий 40-45см. Это при однолетнем выращивании. Если планируется 2-3-х летнее выращивание расстояние в ряду и междурядии увеличивают.
Подрезают корни только тогда, когда они повреждены или если длина корней затрудняет посадку(встречаются саженцы ОКС с длиной корня до 30см).
Вот в принципе и все основные моменты по посадке землянике. А как высаживать и что высаживать каждый решает сам.
Прочитано: 395 раз(и)
Шкідники суниці
Суничний кліщ (Tetranychus urticae) 
Дуже дрібний (0,3-0,5 мм),блідо-жовтий, непомітний неозброєним оком. Зимують у основи листків. Весною, після відновлення росту суниці, кліщі на молодих листках відкладають яйця. Личинки, що виходять з яєць, висмоктують сік з молодих листків, у результаті чого вони зморщуються, затримуються в рості, жовтіють і відмирають. За літо розвивається 4-5 поколінь кліща, що розселяються по всій плантації. Для визначення необхідно регулярно обстежувати старі листки використовуючи збільшувальне скло (10-16х).
Попелиці (різні види). 
Дрібні (2 мм) зелені чи жовто-зелені комахи, заселяють молоді листки з весни до кінця літа. Живляться рослинним соком, спричиняють деформацію листків та понижують продуктивність рослини.
Сунично-малиновий довгоносик (Anthonomus rubi) 
Жук чорного кольору, вкритий дрібними сірими волосками, довжина тіла 2-3 мм. Личинки білі, безногі, зігнуті, з жовто-коричневою головою. Зимують жуки під грудочками землі, листям та рослинними рештками. Цей довгоносик – один з найбільш шкодочинних шкідників суниці. В кінці квітня – на початку травня жуки починають живитися молодими листочками, черешками листків, а потім бутонами, виїдаючи з них пилок. Перед початком цвітіння самки прогризають отвори збоку бутонів, куди відкладають по одному яйцю. Потім підгризають квітконіжку, яка надламується і відпадає. Одна самка протягом 20-25 днів відкладає до 100 яєць.
Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis) 
Невелика (2 мм) видовжена, малопомітна комаха, що пошкоджує квіти та плоди. Ягоди суниці набувають характерного бронзового кольору та не набирають повного розміру.
Сунична листокрутка (Ancylis comptana) 
У розмаху крил 12-15 міліметрів. Крила червоно-коричневого кольору, з напівовальною плямою вздовж заднього краю передньої пари. Гусениці спочатку сіро-зелені, з коричневою головою і грудним щитком, а потім стають сірувато-коричневими, з світло-коричневими бородавками на всьому тілі. Голова, грудний і анальний щитки стають блискучими, чорними. Довжина дорослої гусениці 12 міліметрів. Метелики відкладають дрібні прозорі яйця на нижню поверхню листя суниць. З яєць виходять гусениці, які скелетують молоді листки навколо середньої жилки, обплітаючи їх білою павутиною, іноді скріплюючи павутиною 2-3 листки.
Травневий хрущ (Melolontha melolontha) 
Личинка травневого хруща – один з найнебезпечніших шкідників ягідних культур. Дорослий жук живиться листям дерев та відкладає яйця в кінці травня в грунт. Личинка, що відроджується, спочатку харчується органічними рештками, проте на наступний рік починає пошкоджувати молоді корені рослин. Найбільш шкодочинними є личинки третього року – при високій заселеності ділянки нерідко пошкоджується більше половини висаджених рослин.
Прочитано: 346 раз(и)
Хвороби суниці
Борошниста роса (Sphaerotheca macularis)
Уражує листки, черешки і ягоди, обволікаючи їх білим борошнистим нальотом. Краї листків зморщуються і загинаються догори. Потім хвороба розповсюджується на квітконоси, квітки і ягоди. Недостиглі ягоди перестають розвиватися , стають бурими і засихають. Зимує гриб на уражених частинах рослин. Спори розносяться вітром, хвороба заноситься із зараженою розсадою. Сприяє розвитку хвороби тепла погода і підвищена відносна вологість повітря.
Сіра гниль (Botrytis cinerea) 
Одна з найшкодочинніших хвороб суниці.Уражує рослини суниці – на ягодах, рідше на листках з’являються темно-сірі та бурі плями. Уражені ягоди та листки загнивають і покриваються густим сірим нальотом, яка є збудником захворювання. Особливо швидко поширюється у вологу дощову погоду.
Антракноз (Colletotrichum acutatum) 
Прояв захворювання залежить від погодних факторів (для розвитку патогенна необхідне тепло та підвищена вологість). Зазвичай ознаки з’являються в період дозрівання врожаю. На зелених та дозрівших плодах з’являються вдавлені коричневі чи темні плями правильної округлої форми. При подальшому поширенні ознаки можуть з’явитись на черешках та вусах.
Плямистість листків (Mycosphaerella fragariae) 
Найпоширеніша хвороба. Гриб уражує пластинки листків, черешки, вусики, квітконоси, плодоніжки. Проявляється хвороба у вигляді невеликих округлих червоно-бурих плям, які з часом стають білими, а навколо них утворюється темно-червоний обідок. За теплої погоди хвороба сильно розвивається і настає масове всихання листків, що спричиняє зниження врожаю наступного року.
Вертицильозне в’янення суниці (Verticillium albo-atrum) 
Рослини відстають у рості, листки дрібні, черешки до кінця вегетації червоніють. Внутрішні частини коренів відмирають, перетворюються у суху гниль. Кущі набувають червонувато-жовтого забарвлення, протягом місяця гинуть.
Чорна коренева гниль (Fusarium, Rhizoctonia, Pythium) 
Чорна коренева гниль спричиняється декількома патогенами. в середині літа і в другій половині листки нижнього ярусу буріють і відмирають. Молоде мичкувате коріння відмирає на початку захворювання. Головні і бокові корені втрачають здоровий колір і відмирають, рослини легко виймаються з грунту.
Прочитано: 320 раз(и)
Інтегрована система захисту суниці
Якщо при обстеженні ділянки виявлено, що кількість грунтових шкідників (личинки травневого хруща та дротяники) перевищує шкодочинний поріг необхідно внести грунтовий інсектицид Форс 1,5 G (тефлутрин 15 г/кг). Цей інсектицид має фумігаційну дію (гранули розкладаються в грунті з виділенням газу, що вбиває личинок грунтових шкідників). Для досягнення максимальної ефективності препарат необхідно вносити у другій половині травня, коли шкідники виходять у верхні шари грунту для живлення.
Якщо планується висаджувати розсаду рано навесні (у квітні) – необхідно внести Форс у попередньому сезоні при підготовці грунту. Препарат вноситься рівномірно по поверхні грунту в дозі 12 кг/га і відразу загортається в грунт (культиватором чи фрезою). На грунтах легкого механічного складу після заробки препарату бажано провести коткування кільчасто-шпоровими котками. Через два тижні можна проводити обробіток грунту.
Проти грунтових шкідників також можна використовувати інсектицид Актара 25 WG (тіаметоксам 250 г/кг). Препарат додають у концентрації 0,4% до суміші глини та коров’яка та водою, яку використовують для замочування кореневої системи саджанців відразу перед висаджуванням. При виявленні грунтових шкідників після посадки – можна використовувати Актару у концентрації 0,25% для поливу (після збору врожаю).
Для профілактики грибкових захворювань після висаджування рослини обробляють мідь-вмісним препаратом (при відростанні 3-4 листків). Для цього можна використовувати такі препарати як Купроксат (сульфат міді 345 г/л) у нормі 4 л/га, Чемпіон (гідрооксид міді 770 г/кг) у нормі 2-3 кг/га або Косайд 2000 (гідрооксид міді 538 г/кг) у нормі 2 кг/га. Мідь-вмісні препарати бажано застосовувати також при відростанні нового листя після скошування (омолодження) насадження та восени.
При загрозі появи сірої гнилі (тривала дощова погода в період дозрівання ягоди) використовують високоефективні системні препарати:
- Світч 62,5 WG (флудіоксоніл 250 г/кг та ципродиніл 375 г/кг) у нормі 0,75 кг/га перед цвітінням та 0,75-1 кг/га після масового цвітіння. Цей препарат можна використовувати двічі за сезон. Мінімальний період очікування перед збиранням врожаю повинен становити 7 днів;
- Тельдор 50 WG (фенгексамід 500 г/кг) у нормі 0,8 кг/га. Препарат використовують один раз за сезон з періодом очікування 10 днів;
- Хорус 75 WG (ципродиніл 750 г/кг) у нормі 0,7 кг/га до цвітіння та 0,4 кг/га після цвітіння з періодом очікування 7 днів.
Проти борошнистої роси застосовують препарат Топаз 100 ЕС (пенконазол 100 г/л) у нормі 0,3-0,5 л/га (максимум двічі за сезон). Препарати Світч та Хорус теж ефективні проти борошнистої роси.
У весняний період стежать за появою шкідників – малиново-суничного довгоносика, попелиці, трипсів та ін. При перших ознаках використовують інсектицид Актеллік 500 ЕС (піриміфос-метил 500 г/л) у нормі 0,6 л/га. Цей препарат можна використовувати двічі за сезон – до цвітіння та після збирання врожаю.
Актеллік також ефективний проти суничного кліща, при виявленні цього шкідника також можна використовувати біологічний препарат Актофіт (аверсектин С 0,2%) у нормі 0,4 л/г
Прочитано: 281 раз(и)